Кодня краєзнавча

Зі спогадів письменника В'ячеслава Медвідя: "У Коднi був колись розкiшний старовинний костел, який знищили вже на початку 80-х рокiв. У часи мого дитинства на рiздвянi свята костел був обов'язковим об'єктом. А перед вiйною в нашому мiстечку дiяла синагога, адже в довоєннiй Коднi мешкала поважна частина євреїв, яких знищили в роки вiйни. Костел тодi не зруйнували, бо визнали його визначною архiтектурною пам'яткою. Пiдлога в ньому була встелена чудовими кахлями, iснували пiдземнi хiдники, що вели в iншi райони мiста i були збудованi ще за часiв Гайдамаччини. На табличцi над вхiдною брамою було зазначено час забудови, здається, 1812 рiк. Розповiдали, що в наш костел приходили римо-католики мало не з усiєї України.  Пiд час Другої свiтової вiйни будiвля костела захищала радянських солдатiв. Добре пам'ятаю подзьобанi кулями стiни. А в 60-тi роки його використовували як склад для мiндобрив. Подiбну долю в той час мали не лише культовi споруди, а й народнi та р...

На початку війни в селі Кодня мешкало близько 2000 людей. На війну пішло більше 400 людей. І не повернулося майже 200. Значна частина отримали різні каліцтва. Щоб пошановувати пам'ять героїв села та не забувати страшні сторінки історії в селі звели меморіал на честь загиблих воїнів, який розташовується за будинком культури біля лісочку.  Також на території села є дві братські могили: - одна біля лікарні - друга братська могила - на теперішньому сільському кладовищі (допис не завершено) ДАЛІ БУДЕ   

На межі між селами Кодня та Вертокиєвка, біля річки, є невеликий яр. Поряд з яром проходила вузькоколійна залізниця збудована до революції цукрозаводчиком Терещенком. В роки війни нацисти тут стратили і поховали велику кількість євреїв, що проживали в селі Кодня (а їх тут до війни було не мало). Після війни місце масового поховання євреїв ніхто не доглядав. З хмільників на нього вивозили сміття та металевий дріт. Часто діти, які пасли тут корів, знаходили людські кістки, черепи. Не обходили місце і "чорні археологи". Після здобуття Україною незалежності ці місцини були облагородженні. На місці загибелі людей було встановлено пам'ятні знаки.

Село Кодня багате на історичні та давні місця. Перлиною звичайно є церква. Храм Різдва Пресвятої Богородиці розміщений на підвищенні в самому центрі села. У вигляді зверху має форму Хреста. Має три входи та на одному з входів чотири колони. Споруджено його у 1841 році на місці вітхої дерев'яної церкви за кошти дійсного статського радника Михайла Леонтійовича Корженевського. Дзвіницю, біля храму, збудували 1865 році за кошти прихожан і казни при сприянні місцевого священника Елевеєрія Яроцького. Територія культової споруди огороджена камяною огорожею з металевими кованими елементами. На території храму до 700 річчя Кодні було встановлено пам'ятну плиту.

Присвячується Дню пам'яті жертвам Голодомору 32 - 33 років. Не оминула ця страшна червоно-радянська трагедія і нашого села. Багато людей віддало богу душу в той рік. Мій дід згадував, як ходили по селу чекісти і витрушували всі до єдиного крихти хліба у селян. Під час голодомору офіційно загинуло 268 селян, що складає приблизно 10 % від всього населення села. В селі є два пам'ятних знак присвячені цій трагедії, один на території сільського кладовища, інший в центрі села біля пам'ятника Шевченку.

У адміністративному центрі села на роздоріжжі на місці зруйнованого польського костелу було зведено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Кажуть, що Шевченко відвідував село Кодню і побував на гайдамацькій могилі, написав свою знамениту поему "Гайдамаки". Вступ до "Гайдамаків" датований 7 квітня 1841 року, поет написав після завершення твору. У роки незалежності України в Кодні був встановлений ефектний, виконаний з поліського рожевого граніту, пам'ятник Тарасу Шевченку, що побував тут 1846 році. Пам'ятник збудовано у 1990-х роках.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст.на Правобережній Україні набув поширення національно-визвольний суспільно-політичний Гайдамацький рух. Гайдамаками самі себе називали учасники цього руху.Під час Гайдамаччини народні маси, в свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти шию під ярмо нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й греко-католицьке духовенство. Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші верстви населення. Ці гайдамацькі рухи розпочалися в перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина. Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк. У 1702—1704 pp. овруцькі селяни і міщани хоробро билися проти шляхти в загонах Семена Палія. Особливої гостроти набула боро...

Найкращою окрасою села звичайно є річка. Яка радує око своїми мальовничими берегами. І з давніх давен виступала годувальницею. В річці ловили рибу, раків. На річці полювали диких качок, випасали гусей, качок. На берегах рік косили сіно та випасали худобу. Зараз річка продовжує радувати селян своєю красою. Можна довго мандрувати та милуватися мальовничими берегами річки ДАЛІ БУДЕ

Село Кодня має чудовий краєзнавчий музей . В музеї проведено ремонт. Експозиції розповідають нам про героїчні події минулого: це гайдамацький рух під проводом Гонти та Залізняка -  Коліївщина, події Світової війни. Також є стенди, де зібране різноманітне знаряддя праці та зброя, якими користувались наші предки. Експозиції музею постійно поновлюються. Учні Коднянської загальноосвітньої школи часто виконують роль екскурсоводів в музеї. Також тут проходять інші цікаві заходи.